
Так смішно! Я сів не в той автобус))) Як можна було переплутати? Тим паче, що я їхав до Києва! Дорога була довшою, ніж я планував, тож було багато часу для роздумів.
Я міркував, що ж змусило наглядача написати мені такого неприємного листа. Напевно,
на нього впливало щось, із чим він не міг упоратися. А наша зустріч розтопила біль
від «незадоволених потреб». Всю дорогу
я складав перелік того, що заважає нам порозумітися з іншими. СТРАХ, НЕДОВІРА, РОЗДРАТУВАННЯ, ГНІВ, ВРАЗЛИВІСТЬ, НЕПРИЯЗНЬ, НЕНАВИСТЬ, ВІДРАЗА, ТРИВОГА, ВІДЧУЖЕННЯ, АПАТІЯ, БАЙДУЖІСТЬ, ХВИЛЮВАННЯ, СМУТОК, ВТОМА, СМЕРТЕЛЬНА ВТОМА, БІЛЬ, САМОТНІСТЬ, ГОРЕ, БЕЗНАДІЯ, ДЕПРЕСІЯ, НАПРУЖЕННЯ, СТРЕС,
НЕВПЕВНЕНІСТЬ, ТУГА.
У Києві я, звісно ж, пішов до костелу Святого Миколая і раптом почув звуки оргАну.
Я зайшов досередини. Ходив костелом
і раптом спіткнувся об коробку. Ледь не впав.
З коробки випала купа всякої всячини! Від цікавості мої емоції запурхали, як втішений кажанчик, і я ще раз пересвідчився: щоб досягати мети, щоб іти своїм шляхом натхненно, варто таки концентруватися на хорошому.





